…тупово будуть набувати природного стану. Цінність цієї території полягає ще й у тому, що це значна за площею ділянка, що дасть можливість для самовідновлення степових екосистем. По периметру Садківський степ вже розораний. Існує велика небезпека знищення всієї ділянки. Необхідно терміново заборонити розорювання і створити тут заказник загальнодержавного значення.

 Проектований загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення "Полозова балка" знаходиться в Устинівському районі на відстані 3 км від с.Любовички. Його територія є частиною південного схилу досить глибокої балки системи р. Інгулу. Балка спрямована з північного заходу на південний схід і розміщується на самому півдні району, на межі з Миколаївською областю.

 Територія балки погордована, з чисельним виходами гранітів. Саме в цих екотопах кам"янистих відслонень виявлена популяція полозів, що й обумовила назву об"єкту.

 В рослинному покриві цієї балки основні плащі займають типчаково-різнотравні степи з добре виявленим петрофітним комплексом. Невеличкими ділянками в нижніх частинах схилів та по розширеному днищу виявлена лучна рослинність, а по самому днищу, досить зволоженому, зустрічають фрагменти болотної рослинності. Серед степової рослинності найбільш поширеними є типчакові та різнотравно-типчакові угруповання, що займають досить стрімкі схили (крутизна яких становить 20*) з щебенистими грунтами та окремими розкиданими по території каменями. Це трав"янисті угруповання з окремими поодинокими кущиками мигдалю степового. Основу травостою утворює костриця валіська. Флористичне ядро різнотрав"я в цих ценозах становлять такі степові види, як шавлії поникла та дібровна, шандра біла, само сил білоповстилий, залізняк колючий, цибулі жовтіюча та Вальдштейна, чебрець двовидний, цмин пісковий тощо. З малопоширених видів в цих угрупованнях виявлений громовик великощетинистий – степовий вид, який тяжіє до вапнякових та кам"янистих схилів Правобережного Степу України. Розсіяно зростає болевалія сарматська, пижмо тисячолисте, горицвіти волзький та весняний. Виявлені тут і місцезростання сону чорнію чого, занесеного до Червоної книги України. На щебенистих ділянках характерним видом є ендемік Придніпровської височини очиток Борисової. Невеликими фрагментами представлені тут ковилові угруповання , які зустрічаються по верхівках схилів та на ділянках з петрофітним комплексом, де спів домінантом трав"яного покриву виступає ковила Лессінга (Червона книга України). В середніх та нижніх частинах схилів виявлені також фрагменти бородачевих степів.

 На ділянках із скупченнями каміння рослинність розріджена. Характерними видами тут є чагарники – кизильник чорноплідний та калина-гордовина. Між камінням рясно зростає сон чорніючий. В цих екологічних умовах зростають також такі червонокнижні види, як півники понтичні та гвоздика бузька.

 Болотні угруповання не займають в урочищі значних площ і представлені ценозами очерету, рогозу вузьколистого, місцями-зі спів домінуванням осоки гострої. Відмічені куртинами популяції куги Табернемонтана. На екотонних ділянках виявлений малопоширений в регіоні вид-півники солелюбні та цінна лікарська рослина-алтея лікарська.

 У фауністичному відношенні балка є однією з найбільш цінних як в Устинівському районі, так і в області в цілому. Різноманіття природних біотопів і їхня непогана збереженість сприяли тому, що тут ще мешкають рідкісні тварини та існують цінні в науковому відношенні фауністичні угруповання, типові для степової зони.

 З рідкісних хребетних тварин саме тут вперше в області виявлений на гніздуванні боривітер степовий (1, а можливо і 2 пари); мешкають гадюка степова і полоз жовточеревий. В районі балки полюють також поодинокі особини змієїда і канюка степового. Всі згадані види занесені до Червоної книги України.

 Слід відзначити, що фауністичні комплекси хребетних тварин балки відзначаються досить високими показниками видового різноманіття і значною чисельністю окремих (фонових) видів. Останні, в свою чергу, створюють передумови для існування значної кількості інших видів, в тому числі і рідкісних. Наприклад, висока чисельність двох видів ящірок-прудкої та зеленої-сприяла тому, що тут оселилися боривітер степовий, гадюка степова та полоз жовточеревий, для яких ящірки є основним кормом. Саме тому сюди постійно навідуються і інші хижі птахи-вже згадані змієїд і канюк степовий, лунь луговий, осоїд, а також крук.

 Цікавий фауністичний комплекс склався на степових схилах балки з виходами каміння, окремими деревами та куртинами чагарників. Тут, крім вже згаданих вище рідкісних видів птахів і плазунів, тримаються жайворонки степовий, чубатий та польовий, кам"Янка звичайна, сорокопуд-жулан, сорока, славка сіра і щиглик. На ділянках з переважанням деревно-чагарникової рослинності відмічені іволга, соловейко звичайний славка рябогруда, синиця велика, вівсянка звичайна. Серед скельних виходів гніздиться ластівка міська.

 З інших тварин по схилах балки в значній кількості мешкають ящірки зелена та прудка (перша –навіть більш численна), трапляються вуж звичайний. Із ссавців відмічені козуля європейська, заєць сірий, лисиця звичайна, ласка, трапляються сліди життєдіяльності дрібних миловидних гризунів.

 Біля водотоку, який є місцем водопою для багатьох згаданих звірів і окремих видів птахів, трапляються кулики- чорниш і перевізник. Над балкою збирають їжу ластівки сільські і серпокрильці.

 Таким чином, Полозова балка є добре збереженим природним комплексом-унікальним у фауністичному відношенні, цінним флористично. Екотопи балки зберігають цілу низку рідкісних видів флори та фауни. Балка також має цінний мальовничий ландшафт, певне водоохоронне значення. З метою збереження цього комплексу в цілому і фауни зокрема необхідно створити тут загально зоологічний заказник загальнодержавного значення із сезонним режимом охорони. Необхідно обмежити різні види природокористування і відвідування балки туристами в період з початку квітня до кінця липня. Слід заборонити будь-які види господарської діяльності в балці, які могли б заподіяти шкоди її природному комплексу в цілому або його окремим компонентам. Особливу увагу слід приділяти природоохоронній агітації, в першу чергу-спрямованій на охорону рідкісних плазунів, які майже винищені в інших частинах району і області.

Розмаїття рослинності в проектованому заповідному урочищі "Селіванівське". Русло р.Інгулу, що несе свої води у Південний Буг, перегачене і зроблений каскад ставків. Частина балки між двома ставками пропонується для заповідання. Де ще , як не тут, збереглися серед оточуючих балку оброблених або забудованих земель малопоширені в області горицвіт весняний, мигдаль степовий та вишня степова, волошка східна, а ще до того ковила волосиста та сон чорніючий-види з Червоної книги України. В цілому ж рослинність балки досить типова, з переважанням типчаку та різнотрав"я (кринетарії волохатої, шавлії пониклої) на сонячних степових схилах, з кленами та кущами глоду і бузини чорної у вузьких смугах лісу по низу та розпадках, очеретом та різними видами осок на обводненому днищі. Незначні площі займає лучна рослинність, в складі якої чимало лікарських рослин.

 Проектований ландшафтний заказник місцевого значення "Любовичка" знаходиться в Устинівському районі, неподалік від с. Любовички, тобто – на самому півдні району, на межі з Миколаївською областю. Ця мальовнича територія займає стрімкі береги по р.Інгул на місці впадіння в нього р.Березівки.

 Найвищі ділянки в рельєфі (смуги плакорів) і стрімкі схили являють собою різноманітні степові екосистеми. Добре представлені тут екотопи кам"янистих відслонень, які займають значну площу на стрімких схилах. Характерними є також лучні та прибережно- водні екотопи.

 Найбільш поширеною є степова рослинність, яка відображає основні риси смуги різнотравно-типчакових степів. Основні площі займають угруповання типчаку, місцями із спів домінуванням келерії гребінчастої. Із злаків в цих ценозах виявлена ковила волосиста, занесена до Червоної книги України. Серед степового різнотрав"я звичайні шавлії поникла та дібровна, залізняк бульбастий, астрагал еспарцетовидний, люцерна румунська, цмин пісковий, а на ділянках з більш щебенюватими грунтами-гвоздика при бузька (Червона книга України). Тут же зростає інший червонокнижний вид-тюльпан бузький.

 Кам"янисті відслонення характеризуються різноманітністю рослинного покриву. У верхніх частинах схилів виявлені трав"янисті угрупування петрофітного комплексу, нижні частини більш заліснені. Серед трав"яних видів поширеними тут є перлівка трансільванська, цибулі Пачовського та круглоголова, у розщілинах каменів-аспленій колосовидний, чебрець двовидний. Зростає тут і ефедра колоскова-цінна реліктова рослина, яка в області підлягає охороні.

 В залісненій частині добре представлені чагарники-бруслина європейська, верба козяча, калина-гордовина і глід, а серед дерев переважає клен татарський, який часто знаходиться в одному ярусі з чагарниками. В цих екотопах виявлені значні за кількістю екземплярів популяції валеріани високої.

 Лучна рослинність на цій ділянці розміщується в неширокій заплаві Інгулу. З цими досить зволоженими екотопами пов"язані угруповання костриці східної, а на найбільш зволожених ділянках з нею спів домінує ситняг болотний. Серед лучних видів тут можна зустріти вовчуг польовий, конюшину лучну, герань лучну, горошок заборний, вербозілля лучне і осоку лисячу.

 Вздовж русла виявлені ділянки прибережно-водної рослинності, представленої тут угрупованнями лепешняку великого та осоки гострої. Флористичне ядро утворюють типові гідрофільні види-м"ята водяна, сусак зонтичний, півники болотні, куга озерна; виявлена тут і така гідрофільна ліана як паслін солодко-гіркий.

 У фауні ділянки переважають представники двох фауністичних комплексів-деревно-чагарникового і навколо водного. Типовими представниками першого є фазан, горлиця звичайна, ґава, шпак, синиця велика, славка сіра, зеленяк і горобець польовий. До другого належать очеретянка велика, водяна курочка, чекан луговий та плиска біла. Біля річки численною є жаба озерна. На степових схилах можна зустріти зайця сірого, жайворонка польового, вівсянку садову, одуда, зрідка тут трапляється полоз жовточеревий (Червона книга України).

 Таким чином, різноманітні комплекси цієї ділянки є добре збереженими у природному стані. Багаті рослинний та тваринний світ, в складі яких виявлена ціла низка видів, що охороняються в Україні та входять до списку рідкісних видів області. Доцільно створити тут ландшафтний заказник місцевого значення.

 Пройшовши десь 2км на схід від Завтурового наближаємося ми до канонічної форми кургану. В той час, коли багато курганів зрито, він дивом зберігся і контрастує з оточуючими розораними навколо землями. Позбавлений дерев та кущів, курган посеред поля нагадує високу (12-15м) степову шапку. На своїх схилах курган підняв, врятувавши від знищення, природну рослинність. Маківку шапки займають угруповання житняку із полином австрійським, маренка рожева тощо. Найбільш яскравими є середні частини схилу. Поряд із домінуючими типчаково-ковиловими ценозами схил розцвічують квіти розмаїтого степового різнотрав"я. Чітко помітні тут угруповання ковили Лессінга, виду з Червоної книги. Сподіваємося, і курган, і степову рослинність на ньому буде збережено завдяки створенню тут ботанічної пам"ятки природи "Завтуровський курган".

                                                                           МАРШРУТ  МОНАСТИРИЩЕ – КІРОВОГРАДСЬКА  ШВЕЙЦАРІЯ"

Це одна з найбільш мальовничих ділянок Кіровоградщини - надовго лишаються в пам"яті глибокий каньйон, гранітна скеля біля річки, хаотичне нагромадження великих кам"яних брил.

          На стрімких схилах річки на щебенистих грунтах виявлені петрофітні степові ценози. Тут можна побачити деякі рідкісні для області види: навесні – гіацинти блідий з блакитними квіточками, зібраними у витягнуте суцвіття; влітку – куртини гоніолімону Бестера, а також рідкісний реліктовий вид – ефедру двоколискову. Це – єдине місце Кіровоградщини, де знайдені рябчик руський та причорноморський ендемік голонасінник одеський, які занесені до Червоної книги України.

Привертає увагу різноманітний тваринний світ заказника. На ділянках цілинного степу мешкають різні птахи – жайворонки чубатий, малий та степовий, щеврик польовий, боривітер звичайний, ворона сіра, чекан луговий, а серед безхребетних домінують прямокрилі, дикі бджолині і трав"яні клопи. 

           На кам"янистих схилах з заростями чагарників відмічені: з птахів – сорокопудий жулан та чорнолобий, мухоловка сіра, горобець польовий, камінка лиса, зозуля звичайна, соловейко східний, з плазунів зустрічаються два види ящірок (прудка та зелена), а також вуж звичайний та гадюка степова – вид, що занесений до Червоної книги України.

Заказник "Монастирище" – це один з найцінніших своєрідних природних комплексів Кіровоградщини, унікальна ділянка її природи, оригінальна мальовничістю та різноманітністю рельєфу.

                                                                ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ    "ПРИРОДНІ БАГАТСТВА УСТИНІВЩИНИ"

Проходить через села Седніво та Садки, де знаходяться пам"ятки природи "Ковалівське", "Селіванівське" та "Садківський степ". Під час екскурсії можна ознайомитись з ділянками високого берега водосховища по р. Березівка, де має місцезростання вишні степової, белевалії сарматської, гострокільника волосистого, астрагалу австрійського. Великі популяції утворює тут цибуля круглоголова, зберігається також генофонд лікарських рослин.

            В складі фауни хребетних тварин представлені ховрах плямистий, чисельність якого в останні роки різко скоротилася в області, звичайними є жайворонок польовий і жаба зелена. Тут збирають поживу зграї шпаків звичайних і чайок, поодинокі плиски жовті; періодично з"являються кібчики, що полюють на полівок. З великих ссавців цю ділянку степу вночі відвідують свиня дика, козуля європейська, лисиця звичайна та заєць сірий.

Розмаїття рослинності в проектованому заповідному урочищі "Селіванівське". Русло р.Інгулу, що несе свої води у Південний Буг, перегачене і зроблений каскад ставків. Частина балки між двома ставками пропонується для заповідання. Де ще , як не тут, збереглися серед оточуючих балку оброблених або забудованих земель малопоширені в області горицвіт весняний, мигдаль степовий та вишня степова, волошка східна, а ще до того ковила волосиста та сон чорніючий - види з Червоної книги України. В цілому ж рослинність балки досить типова, з переважанням типчаку та різнотрав"я (кринетарії волохатої, шавлії пониклої) на сонячних степових схилах, з кленами та кущами глоду і бузини чорної у вузьких смугах лісу по низу та розпадках, очеретом та різними видами осок на обводненому днищі. Незначні площі займає лучна рослинність, в складі якої чимало лікарських рослин.

                                                     МАРШРУТ

"МАЛЬОВНИЧА УСТИНІВЩИНА"

Знайомить з ботанічною пам"яткою природи місцевого значення "Ганно-Леонтовицька". Містить численну популяцію гвоздики прибузької. Гвоздики вкривають плоскі верхівки кам"яних брил, утворюючи "подушечки", вишиті рожевими квітками. В цих же екологічних умовах зростає ще один ендемік Придніпровської височини – очиток Борисової. Квітує і плодоносить на стрімкому схилі малопоширена в регіоні ефедра двоколодкова, поодиноко зростає і сон чорніючий, занесений до Червоної книги України. Загалом пам"ятка природи репрезентує рідкісні і типові петрофітні угруповання. Більш зволожені ділянки вздовж русла річки займають гідрофільні угруповання з переважанням очерету. Зростають тут також гідрофільні ліани. Пам"ятка – красивий куточок нашої землі. Річка Інгул тут робить мальовничий вигин, перерізає кристалічний щит з пласкими кам"яними брилами вздовж русла та стрімким схилом над ним. 

                                                        ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

                   "ПО ЗАПОВІДНИКАХ РІДНОГО КРАЮ"

В верхів"ях однієї з балок системи річки Березівка, неподалік сіл Криничного та Березоватки Устинівського району є став. Через особливості грунтів вода в ньому трохи солона. Місцеві жителі тому і називають його Солоне озеро. "Солоноозерне" – таку назву отримало і створене тут заповідне урочище площею 31.5 га. Спроба заліснити балку завершилася тим, що на деяких місцях залишились пригнічені розріджені посадки дуба та ясена, під якими зберігся гурт степових видів. Проте ці посадки дають можливість гніздитися численним птахам. Тут же тримаються і обачливі заєць сірий та козуля європейська.

            Пересічний спостерігач може і не відмітити, наскільки різняться умови в межах однієї балки в залежності від того, чи "дивиться" схил на південь, чи на північ, його крутизни та висоти. Проте дуже добре відчувають це рослини. Верхні частини південних схилів – немов відкриті долоні, радісно простягнуті до поцілунків сонця. Зате вологи їм дістається найменше. Але це влаштовує ковилу, яка простягла тут свої сріблясті пасма.

              Спускаємося нижче по схилу. Посухостійкі типчаково-ковилові угруповання змінило квітуче різнотрав"я. Тут одне з найбільших відомих в області місць зростання волошки східної, що жовтими ліхтариками сяє крізь зелень трав. Постійними мешканцями степового різнотрав"я є шавлія дібровна, залізняк колючий. Світлими очима дивиться на світ льон шорсткий. На початку травня запалюють свої яскраво-жовті пелюстки-сонечка квіти горицвіту. Досить рідкісні види – шипшину найболючішу, півники солелюбні знайдемо ми, спустившись до нижньої частини схилу.

               А самий низ балки, де сльозиться вода з солоного озера до річки, захопили болотні угруповання під головуванням очерету. Тримаються біля водотоку птахи – чекан дуговий, плиска жовта, очеретянки великі.

                                                                          МАРШРУТ 

"МАЛЬОВНИЧА УКРАЇНА"

Проходить через села Любовичка та Завтурове, де знаходяться ландшафтні заказники "Любовичка", "Інгульські крутосхили" та зоологічний заказник "Полозова Балка".

Ландшафтний заказник місцевого значення "Любовичка" знаходиться в Устинівському районі, на самому півдні району, на межі з Миколаївською областю. Ця мальовнича територія займає стрімкі береги по р.Інгул на місці впадіння в нього р.Березівки.

           Ландшафтний заказник "Інгульські крутосхили" знаходиться в Устинівському районі в околицях с.Олександрівки. Територія площею 15 га являє собою лівий стрімкий берег р.Інгул . Своєрідності ділянці надають різноманітні кам"яні відслонення, місцями у вигляді гранітних скель.

"Полозова балка" є добре збереженим природним комплексом-унікальним у фауністичному відношенні, цінним флористично. Екотопи балки зберігають цілу низку рідкісних видів флори та фауни. Балка також має цінний мальовничий ландшафт, певне водоохоронне значення. З метою збереження цього комплексу в цілому і фауни зокрема необхідно створити тут загально зоологічний заказник загальнодержавного значення із сезонним режимом охорони. Необхідно обмежити різні види природокористування і відвідування балки туристами в період з початку квітня до кінця липня. Слід заборонити будь-які види господарської діяльності в балці, які  могли б заподіяти шкоди її природному комплексу в цілому або його окремим компонентам. Особливу увагу слід приділяти природоохоронній агітації, в першу чергу-спрямованій на охорону рідкісних плазунів, які майже винищені в інших частинах району і області.

                                                                                        МАРШРУТ

"ОЛЕКСІЙ МАЗУРЕНКО – ЛЬОТЧИК-ЛЕГЕНДА"

Знайомить з батьківщиною двічі Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача в роки Великої Вітчизняної війни Олексія Юхимовича Мазуренка.

Маршрут проходить через село Ленінка, де встановлено пам"ятний знак Мазуренку О.Ю. Тут він народився 20 червня 1917 року, тут і розпочав свою трудову діяльність.

В смт Устинівці встановлено пам"ятник монументального мистецтва гранітний бюст О.Мазуренка.

Про бойовий шлях О.Мазуренка розповідається в музеї історії Устинівського району.

ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

ПРИСВЯЧЕНИЙ ВШАНУВАННЮ  ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Проходить через село Димитрове, де встановлено пам"ятний знак жертвам голодомору та смт Устинівку, де на території Спасо-Преображенської церкви також встановлено пам"ятний знак.

В музеї історії Устинівського району зібрано описи очевидців цих страшних літ та створено постійно діючу експозицію "Голодомор 32-33 років"

                                                                  ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

"МІСЦЯ БОЙОВОЇ СЛАВИ"

Проходить через села Димитрове, Мар"янівка, Криничуватка, Березу ватка, де в роки Великої Вітчизняної війни з вересня 1942 року по березень 1944 року діяла підпільно-диверсійна група, яка входила до складу групи "4+5=1" під командуванням В.О.Репешка.

Партизанська група М.Ф.Погорєлова базувалась в с.Димитровому і на хуторі Хайковка (нинішня Мар"янівка). Підпільники проводили роботу, спрямовану на підрив економічної та військової сили фашистських окупантів. Група здійснила понад 22 терористичних акта проти окупантів, знищила 127 фашистів, вивела з ладу 27 автомобілів, 25 комбайнів. Звільнили 67 військовополонених з табору, врятували від фашистської неволі 470 чоловік молоді. Проводили агітаційно-масову роботу серед населення.

с.Димитрове –       пам"ятник воїнам-землякам,

с.Криничуватка – братська могила радянських воїнів, де захоронено 65 

                                воїнів,

                           - братська могила Осипова М.І. і Стеріна Ю.І. – 

                               Героїв Радянського Союзу, які загинули в бою,

                                       - пам"ятник воїнам-землякам, 

         с. Березуватка –    пам"ятний знак Осипову М.І. і Стеріну Ю.І. – Героям 

                                        Радянського Союзу

- братська могила мирних жителів – жертв фашизму. 

     Поховано 257 євреїв.

                                                                          ТУРИСТИЧНИЙ МАРШРУТ

"ЖЕРТВИ ФАШИЗМУ"

Метою якого є збереження народної пам"яті про історичні події Другої світової війни, про що свідчать:

-         хрест на місці страти єврейського населення, де було знищено 257 чол. (2 км на південь від села Березуватка);

-         братська могила мирних жителів, де поховано 56 чол. населення (смт Устинівка, входить до складу меморіального комплексу, по вул.Леніна, центральна площа);

-         братська могила радянських льотчиків. Захоронено екіпаж у складі штурмана Івана Гордєєва, стрілка-радиста Матвія Дуракові, стрілка Афанасія Шевченка, які здійснили 8 серпня 1941 року бомбардування радянськими літаками. Повторивши подвиг капітана Гастелло, направили підбиту машину на ворожу зенітну батарею.

Бесплатный конструктор сайтов - uCoz